Ангкор – область у Камбоджі, що була центром імперії Кхмерії. Дане слово походить від санскритського "нагару" - "священне місто". Його руїни лежать серед лісів сільгоспугідь на північ від озера Тонлесап, поблизу сучасного міста Сіємреап, що знаходиться на північному заході Камбоджі.
За деякими припущеннями, 802 р. н.е., коли кхмерський правитель Джаяварман II заявив про незалежність Камбоджі, вважається початком ангорського періоду. На сьогоднішній день Ангкор називають групу пам'ятників, що залишилися з часів Ангкорської Імперії.
Ангкор-Ват
У місті Сієм Ріп, з населенням близько 200 тисяч чоловік знаходиться Анкор-Ват - найбільший храм у світі, присвячений богу Вішну (верховне божество у вішнуїзмі). Виявив його Анрі Муо, французький натураліст, у 1861 році. Знаходиться він у провінції Сіємреал на півночі Камбоджі.
Назва «Ангкор-Ват» походить від кхмерського «нокор ват», що означає «столичний храм». Швидше за все, це не первісна назва гігантського храмового комплексу. Історики вважають, що Ангкор-Ват спочатку носив ім'я "Врах Вішну-локу", що означає "обитель Вішну".
Будівництво Ангкор-Вата, головного храму комплексу, почалося за указом Сур'явармана II, який на той момент був королем Імперії Кхмерії і тривало 35 років. Завдяки якісному проектуванню та зразковій роботі і було досягнуто таких дивовижних термінів у XII столітті.
Тоді володарі вважалися посланцями богів. Напевно, тому в Ангкор-Ваті, що має висоту 65 метрів, архітектори детально відтворювали священні мотиви. Тіло Сур'явармана II знаходиться саме тут.
Головний вхід розміщений із західної сторони. Навколо нього вирито рів широтою 190 метрів. Колони, сходи та деякі приміщення покриті барельєфами, різьбленням та різними візерунками. На території цього величезного комплексу збереглися статуї як фантастичних героїв, так і реальних історичних особистостей.
Ангкор-Ват, вид зверху
Разом з тим, варто згадати, що не менш значущим є храм Ангкор-Тхом, колишній центр Кхмерської Імперії. У перекладі з кхмерської ця назва означає «велике місто». Він був зведений в 1177, під час правління Джаявармана VII замість зруйнованої в ході війни Яшодхарапури. У його стінах проживали лише привілейовані люди, решта 1 млн. населення змушені були проживати поза територією Ангкор-Тхома.
Ангкор-Тхом має площу близько 900 га. Вхід здійснюється через ворота: по одному з кожної сторони світу, а також Ворота Перемоги, спрямовані у бік Королівського палацу. Територія була огороджена за допомогою насипної стіни висотою близько 10 метрів, а довжиною 12 км, крім цього, перед стіною розташовувався рів шириною 100 і глибиною 6 м, що заповнювався водою.
Ангкор-Тхом
Насамкінець варто сказати, що Ангкор – унікальне історичне надбання Камбоджі. Колись величезний центр в області Індокитаю – неосяжний музей храмів площею понад 200 квадратних кілометрів просто неба. Недаремно першовідкривач Ангкора Анрі Муо писав у своєму щоденнику, що він ніколи не почував себе таким щасливим раніше.
